Над вечным покоем

Андрій Лаврик

Вся жизнь – как картина «Над вечным покоем»: Свинцовые тучи над гладью озёрной. В воде той однажды грехи все отмоем, Склонившись пред Богом главою покорной. Достанется нам, вместо шума мирского, Упавший кладбищенский крест на опушке. И там, средь смиренья души векового, Мы светом останемся в утлой церквушке.

2023-02-11 10:26:20

Інші вірші поета

У наших снов тональность ля-минор На стыке Стикса с Ахероном Ты сбросишь, бабочкой вспорхнув Твою юную любовь неумелую

Інші поети

Nafisa J.Bae

@nafisa_bae

Prys Nikоlay

@Kanibalus

Victoria Shepherd

@VictoriaShepherd

Схожі вірші

Всі

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

102

4017

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

2288