Над вечным покоем
Андрій Лаврик
Вся жизнь – как картина «Над вечным покоем»: Свинцовые тучи над гладью озёрной. В воде той однажды грехи все отмоем, Склонившись пред Богом главою покорной. Достанется нам, вместо шума мирского, Упавший кладбищенский крест на опушке. И там, средь смиренья души векового, Мы светом останемся в утлой церквушке.
2023-02-11 10:26:20
1
0
Інші вірші поета
ЭЛЕКТРИЧЕСТВО Вся жизнь – как море: то тишь да гладь Я от тебя так зависим ДЕЗЕРТИР
Інші поети
Alexia Johnson
@AlexiaJohnsonBosz
11:11
@light_blue
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9409
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3154