Бесповоротно мир сошёл с ума!
Андрій Лаврик
Бесповоротно мир сошёл с ума! Что можем сделать? Только констатировать. Все страны – сумасшедшие дома - Мир рушится, а им бы лишь вальсировать. Июль свой пыл взвинтил под сорок пять, Вода - по курсу золота в ларёчках. И Бог, кажись, решился нас карать: Запечь в телесных тюрьмах-одиночках. Здесь каждый выжат, точно курага, И до изнеможенья обезвожен, А солнце ржёт, как старая карга, И пыльный воздух жаждой потревожен. Наутро разметёт по автострадам Обрывки запоздалых новостей. Напрасно нас пугали жарким адом, У нас тут лето точно потеплей.
2023-01-26 13:57:31
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Євгеній Назаренко
Непоганий вірш. Є цікаві метафори і порівняння, але є і штампи. В цілому непогана робота
Відповісти
2023-01-26 16:11:56
Подобається
Інші вірші поета
Зачем ты преступаешь ... Перед собой хочу быть честен ДЯДЯ СЕНЯ ОПIВНОЧI
Інші поети
Mark Barecki
@mark_barecki
Avrora171717
@Avrora171717
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4250
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4833