НАМ ВСЕМ КОГДА-ТО БЫЛО ВОСЕМЬ ЛЕТ...
Позолотил моё окно рассвет. В дом солнца луч ворвался с нетерпением. Нам всем когда-то было восемь лет, И жизнь казалась вечным приключением. Нам всем гулять хотелось дотемна, И не менять мечты на постоянство. Ведь детство – как огромная страна. Зачем же мы теряем в ней гражданство? Да, одевались не всегда тепло мы. Царапины не делали нас злей. Я променял бы все свои дипломы На детства беззаботных пару дней. Счастливые часов не наблюдают, Наполовину полон был стакан. Но реки беззаботности впадают Во взрослых неурядиц океан. Пусть мы смеялись громче, чем сейчас, И что-то важное теряли с каждым годом. Но всё хорошее, что остаётся в нас, Из тех далёких дней я знаю родом. Вот мой ответ – от злых нападок средство - Всем тем, кто мне презрительно вменял, Что регулярно я впадаю в детство, - «Враньё! Я из него не выпадал…»
2023-01-18 10:54:47
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мартин ІДЕН
Узнаваемо) д
Відповісти
2023-01-18 11:04:17
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5984
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9252