НЕ МОЖЕШЬ В ДЖИНСЫ ВТИСНУТЬ ПУХЛЫЙ ЗАД?
Андрій Лаврик
Не можешь в джинсы втиснуть пухлый зад? И формой талии стал походить на круг ты? Конечно, ты ни в чём не виноват. Всему виною c ГМО продукты. А если ты тупой, как трухлый пень, И пишешь «ихний», «калидор», «накласть» и «сдание». Причина этому явлению не лень, А министерство тут виной образования. Допустим, ты бухал ночь напролёт, И приземлился рожицей в салатницу, - Пусть на себя ответственность возьмёт Тот, кто придумал праздники и пятницу. А то, что кнопки в лифте сожжены, В подъезде экскрементов ароматы, - Так в этом нашей вовсе нет вины. Виной масоны да иллюминаты. Но истина проста. Увы и ах! Смиритесь. Привыкайте к укоризне. Мы регулярно видим в зеркалах Людей, что всем нам вечно портят жизни.
19.01.2023
2
0
Інші вірші поета
Продиктовано осенью – записано с её слов Прежде чем ... ЖАЛКО, ЧТО ЭТОТ ВЕЧЕР ... И ТЫСЯЧИ ЖИЗНЕЙ ПОКАЖЕТСЯ МАЛО
Інші поети
Luna
@Moon_Luna_
Тимка
@pro_risovanie_s_timkoy
mikami
@mikami
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4802
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2441