НЕ МОЖЕШЬ В ДЖИНСЫ ВТИСНУТЬ ПУХЛЫЙ ЗАД?
Не можешь в джинсы втиснуть пухлый зад? И формой талии стал походить на круг ты? Конечно, ты ни в чём не виноват. Всему виною c ГМО продукты. А если ты тупой, как трухлый пень, И пишешь «ихний», «калидор», «накласть» и «сдание». Причина этому явлению не лень, А министерство тут виной образования. Допустим, ты бухал ночь напролёт, И приземлился рожицей в салатницу, - Пусть на себя ответственность возьмёт Тот, кто придумал праздники и пятницу. А то, что кнопки в лифте сожжены, В подъезде экскрементов ароматы, - Так в этом нашей вовсе нет вины. Виной масоны да иллюминаты. Но истина проста. Увы и ах! Смиритесь. Привыкайте к укоризне. Мы регулярно видим в зеркалах Людей, что всем нам вечно портят жизни.
2023-01-19 08:34:21
2
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11497
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4357