О чувствах ты не говори, не говори
Андрій Лаврик
О чувствах ты не говори, не говори. Уста сейчас даны не для того нам. В подарок небо отпустило ночь любви Нам по билетам, словно по талонам. Прошу, секунды и минуты не считай! Останови часы все на планете. Стуком колёс по рельсам городской трамвай Вернёт в реальность пусть нас на рассвете. Пусть наше утро пёстрым сделают лучи - Как дети в школе новую раскраску. А ты, Родная, о разлуке помолчи. Позволь ещё чуть-чуть поверить в сказку. Ты мне «Je t'aime» мурлычешь Лары Фабиан. Сидим, обнявшись. Остывает пища. Билет обратный обжигает мой карман: Как уголёк из адского кострища.
2023-02-08 18:50:08
2
0
Інші вірші поета
Бывает, душе взаперти вдруг становится тесно Впечатление от поездки в деревню Я ХОТЕЛ СОЧИНИТЬ ТИХО НАВШПИНЬКАХ
Інші поети
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9327
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4617