ТРЕТИЙ ЛИШНИЙ
Так написано в книге судеб, видать, Всевышним - Сценаристом неумолимым и вездесущим – Что поэт непременно числится третьим лишним, И от этого многословным и сильно пьющим. И от этого необузданным, но ранимым. Без фальшивой гримасы средь шумного карнавала. И для Бога по этой причине незаменимым – Неуклюжим героем вечного сериала. Так сливается гармонично он с этой ролью, Что гордился бы даже дедушка Станиславский. И живёт он с открытой раной, с душевной болью. Мазохист из поэта выходит всегда заправский. Продаём наше счастье печалям своим давнишним. Раны сердца считаем, обид составляем сметы. Доводилось нам всем когда-то быть третьим лишним. Значит, все мы, по сути, – прОклятые поэты.
02.02.2023
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1742
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3937