РЕФЛЕКСИЯ
Мысли – как гири – стали тяжёлыми. Чувства служить, словно псов, приучаю. Я в пламя страсти швыряю глаголами: «Помню», «Терзаюсь», «Люблю» и «Скучаю». Пусть полыхают. Иначе не справиться, Раз уж такая судьба неизбежна. Может, все эти слова переплавятся, И существительным станут «Надежда». Перегорело. Лишь сажа да копоть. Чувства скулят. Не собаки – щенятки. Душу словами бессмысленно штопать. Время само ей поставит заплатки. Нет. Размышленьями вас не тревожу, Но возразите, а ну-ка, посмейте-ка, Что красит реальности страшную рожу Любовь наша, как дорогая косметика. Мгновения нежных, бессонных ночей Едва ли в стихах выразимы. Но жизни без пламенных этих страстей Практически невыносимы.
2023-02-02 16:15:58
1
0
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14108
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4505