РЕФЛЕКСИЯ
Мысли – как гири – стали тяжёлыми. Чувства служить, словно псов, приучаю. Я в пламя страсти швыряю глаголами: «Помню», «Терзаюсь», «Люблю» и «Скучаю». Пусть полыхают. Иначе не справиться, Раз уж такая судьба неизбежна. Может, все эти слова переплавятся, И существительным станут «Надежда». Перегорело. Лишь сажа да копоть. Чувства скулят. Не собаки – щенятки. Душу словами бессмысленно штопать. Время само ей поставит заплатки. Нет. Размышленьями вас не тревожу, Но возразите, а ну-ка, посмейте-ка, Что красит реальности страшную рожу Любовь наша, как дорогая косметика. Мгновения нежных, бессонных ночей Едва ли в стихах выразимы. Но жизни без пламенных этих страстей Практически невыносимы.
2023-02-02 16:15:58
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8375
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4223