ОБ ОДНОМ ЭКЗИСТЕНЦИАЛЬНОМ ПРОЗРЕНИИ
„Смысла жизни не существует, мне придётся самому создавать его!“ (Жан-Поль Сартр) Был месяц март, Шёл Жан-Поль Сартр По набережной Сены. Читал роман, Ел круассан – Служитель Мельпомены. И думал он: «Какой резон? В чём назначенье наше? Век топишь ты Свои мечты В забвенья горькой чаше.» И грусть-тоска Была близка Во всём он сомневался. Но вот узрел Порядок дел, И вдруг расхохотался. «Таков секрет – Что смысла нет. Мне в этом мире кислом Всё по плечу. Что захочу - Могу наполнить смыслом!»
2023-02-10 11:28:58
1
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1533
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3851