ОБ ОДНОМ ЭКЗИСТЕНЦИАЛЬНОМ ПРОЗРЕНИИ
„Смысла жизни не существует, мне придётся самому создавать его!“ (Жан-Поль Сартр) Был месяц март, Шёл Жан-Поль Сартр По набережной Сены. Читал роман, Ел круассан – Служитель Мельпомены. И думал он: «Какой резон? В чём назначенье наше? Век топишь ты Свои мечты В забвенья горькой чаше.» И грусть-тоска Была близка Во всём он сомневался. Но вот узрел Порядок дел, И вдруг расхохотался. «Таков секрет – Что смысла нет. Мне в этом мире кислом Всё по плечу. Что захочу - Могу наполнить смыслом!»
2023-02-10 11:28:58
1
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4193
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1783