ОБЛАКА
Волшебная весенняя тоска Окутана несбывшимися снами. Мечтательно фрегаты-облака Дрейфуют в синем небе-океане. Их экипаж - надежды и мечты, Как призраки священных откровений, Летят - на нас взирая с высоты - В тот мир, где ни разлук, ни сожалений. Каков твой курс, воздушная армада? К каким причалишь вешним берегам? У нас - бескрылых - лишь одна отрада: Парить душой, послушно вторя вам. Не для того ль гоняют вас ветра, Чтоб люди, позабыв про тлен и прах, Нашли в душе свой островок добра, Спасенье отыскавши в небесах. Поймать за хвост мгновенье не трудись, Не станет "завтра" ярче и свободней. И облака, и сны, и наша жизнь: Одно сплошное, вечное "сегодня".
2023-01-31 05:36:38
1
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1983
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2275