И ЗЕРКАЛА ЗАБУДУТ
И зеркала забудут, кто в них отражался, И счастье дерзостью покажется в наш век. И если был у жизни смысл, то потерялся, Сорвавшись в бездну, словно в пропасть человек. Чужих утопий бойся, как оков. Хоть тело – прах, душа имеет вес. Мы позабыли в мире кошельков, Что мозг – лишь руль, а сердце – GPS. Мы – люди будней. Вечный понедельник Проклятием подкрался родовым. И жизнь, как образцовый толстый мельник, В мешках влачит нас к жерновам своим. Вот и живи в больной стране запретов, Вдыхая СМИ – как массовый наркоз. Но, если хочешь правильных ответов, Задай сначала правильный вопрос.
2023-01-31 21:15:06
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4655
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9024