И ЗЕРКАЛА ЗАБУДУТ
И зеркала забудут, кто в них отражался, И счастье дерзостью покажется в наш век. И если был у жизни смысл, то потерялся, Сорвавшись в бездну, словно в пропасть человек. Чужих утопий бойся, как оков. Хоть тело – прах, душа имеет вес. Мы позабыли в мире кошельков, Что мозг – лишь руль, а сердце – GPS. Мы – люди будней. Вечный понедельник Проклятием подкрался родовым. И жизнь, как образцовый толстый мельник, В мешках влачит нас к жерновам своим. Вот и живи в больной стране запретов, Вдыхая СМИ – как массовый наркоз. Но, если хочешь правильных ответов, Задай сначала правильный вопрос.
2023-01-31 21:15:06
1
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10783
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13408