ПОЛЕ БРАНИ
То ли слёзы этой ночью душат, Иль неотвратимость предсказаний. Звёзды зажигаются – как души Павших на житейском поле брани. В этом поле каждый одиночка. Закрывает детские гештальты. Был ты звонким, словно песни строчка, Но разбил души своей хрусталь ты. И, пересобрав потом осколки, Склеил их дешёвым суперклеем. Оглянулся – а вокруг все волки. В зеркало взглянул – стал сам злодеем. Сколько встречных сам обвёл ты мелом? Личности твоей стал мощен камень. Но у злого рока под прицелом Хищники становятся щенками.
2023-02-08 20:53:46
1
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2768
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1803