ПОРАДА ПОВІЇ
(18+)
Чеське місто притонів, шинків, стрип-клубів та кабаків, Тут наш хостел стоїть поміж двох височенних борделів. За вікном аж до ранку гучно лунає зойк диваків – Це пісні обкурених сенсімільєю менестрелів. А вже на світанку під вікнами стомлені повії Повертаються до хостелу – сумні, злі та припухлі. Приймають душ, змивають хайлайтер, відклеюють вії, Варять пельмені поруч зі мною на загальній кухні. А пізніш – на курильці, за пляшкою пива «Будвайзер» - Наснага ділитись життєвими спостереженнями: «Будь ти останній жебрак, чи то перший у світі кайзер, Суспільство пов’яже дурними й тебе обмеженнями. Людина по суті своїй обезкрилена птаха є. Тож безглуздо вдавати Диснеївську з себе принцесу. Якщо життя все одно усіх нас постійно трахає, Хоча б вчися отримувати задоволення від процесу.»
2023-02-08 09:52:47
1
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4928
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3861