ПОРАДА ПОВІЇ
(18+)
Чеське місто притонів, шинків, стрип-клубів та кабаків, Тут наш хостел стоїть поміж двох височенних борделів. За вікном аж до ранку гучно лунає зойк диваків – Це пісні обкурених сенсімільєю менестрелів. А вже на світанку під вікнами стомлені повії Повертаються до хостелу – сумні, злі та припухлі. Приймають душ, змивають хайлайтер, відклеюють вії, Варять пельмені поруч зі мною на загальній кухні. А пізніш – на курильці, за пляшкою пива «Будвайзер» - Наснага ділитись життєвими спостереженнями: «Будь ти останній жебрак, чи то перший у світі кайзер, Суспільство пов’яже дурними й тебе обмеженнями. Людина по суті своїй обезкрилена птаха є. Тож безглуздо вдавати Диснеївську з себе принцесу. Якщо життя все одно усіх нас постійно трахає, Хоча б вчися отримувати задоволення від процесу.»
2023-02-08 09:52:47
1
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6508
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3378