ПОСВЯЩЕНИЕ
Когда сердце подвластно холоду, Бог, как луч средь дождливых дней, Улыбнувшись в седую бороду, Посылает нам этих людей. Словно сон, как напутствие свыше, Когда слаб и устал от битв, Адресует послание: «Слышу Отголоски твоих молитв». И приходят, чисты - как исповедь, И свежи, будто утро в раю. Помогая средь бури выстоять, Не поддавшись ни злу, ни вранью. Мудрецы говорить и слушать, Над землёю по-птичьи вспорхнуть. Их огромные, яркие души, Освещают мой жизненный путь. Когда молнии судеб ударят, Когда бед умолкают грозы, Эти люди мне радугу дарят И в цветы превращают слёзы. С ними хочется петь дуэтом, Фальши нет в их прекрасных сердцах. Так легко не кориться приметам, А в волшебных парить небесах. Не вставать, маршируя, в строй, Не бояться падений и встрясок. Они учат меня быть собой Без ужимок, гримас и масок. Под ногами у них облака, Под одеждами крылья прячут. Эти люди – огонь маяка, Что ведёт сквозь туманы - к удаче. Не прошу у судьбы я много, Но молюсь, чтобы как во сне, Эти люди - улыбки Бога - Были счастливы на Земле.
2023-01-27 17:19:58
1
0
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4379
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4960