ТВОЁ ИМЯ СЛЫШУ В КАЖДОМ ЗВУКЕ

Андрій Лаврик

Твоё имя слышу в каждом звуке, Словно медный колокольный звон. Всякий раз, когда грустим в разлуке, Рвётся дух долой из тела вон. От луны ли в комнате уютно? Или твой так светел нежный лик? Бог любви жуликоватый плут, но Дарит он порой нам счастья миг. А на сдачу – горечь расставаний. Гордость, ревность - в роли понятЫх. У души брильянта тыща граней. А любовь – ярчайшая из них. Как звонарь с окрестных колоколен, Именем твоим наполню мир. Мир, что так безрадостен и чёрен, Словно в склепе дремлющий вампир.

2023-02-08 17:01:55

Інші вірші поета

ПРО ЛЮБОВЬ В СОЦИАЛЬНОЙ СЕТИ Марнувати життя потрібно подібно Війону SMS Бесповоротно мир сошёл с ума!

Інші поети

Воланд Дарсі

@nikita_rastorguev

Hell_ga

@Hell_ga

Enki En

@EnkiEn

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11497

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

2406