Це все колись давно уже було
Це все колись давно уже було. Цей сніг кружля не вперше й не востаннє. Шахрайка ніч, мов вОрона крило, Ховає від усіх мої бажання. Зустрінемось - самотні перехожі, Та замість слів із вуст зірветься пар. Лиш військо зоряне - як завжди на сторожі - Чатує між густих зимових хмар. Танцюють з вітром п'яні ліхтарі, Тремтять під ними теплі світла плями. Як добре, що кохання на Землі Ще є, і ще воно жартує з нами. Цей скарб душі подалі від усіх Тримай, аж поки кращі дні настануть. Що почуття? Вони - мов перший сніг: Засяють, та приречено розтануть.
2023-01-31 05:31:51
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мартин ІДЕН
Тепле хоч і осіннє
Відповісти
2023-01-31 22:12:19
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4277
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3155