Це все колись давно уже було
Андрій Лаврик
Це все колись давно уже було. Цей сніг кружля не вперше й не востаннє. Шахрайка ніч, мов вОрона крило, Ховає від усіх мої бажання. Зустрінемось - самотні перехожі, Та замість слів із вуст зірветься пар. Лиш військо зоряне - як завжди на сторожі - Чатує між густих зимових хмар. Танцюють з вітром п'яні ліхтарі, Тремтять під ними теплі світла плями. Як добре, що кохання на Землі Ще є, і ще воно жартує з нами. Цей скарб душі подалі від усіх Тримай, аж поки кращі дні настануть. Що почуття? Вони - мов перший сніг: Засяють, та приречено розтануть.
2023-01-31 05:31:51
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мартин ІДЕН
Тепле хоч і осіннє
Відповісти
2023-01-31 22:12:19
Подобається
Інші вірші поета
И НИКТО НИКОГДА У МЕНЯ ТЕБЯ НЕ ОТНИМЕТ БЛЮЗ Вдохновение небом сдаётся в аренду ШАРТРЁЗ
Інші поети
Ana T77
@ana_tanjina
Queen Morgana
@queenmorgana
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2668
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2995