ВІДЬМА
Поки всі вовтузились у корита, Перед тим, як хреститись, чекали грому, Вона, мов Булгаківська Маргарита, Між птахів пірнала в небі нічному. І втрачав священник химеру совісті, Почувався велетень ліліпутом. Будь-кого, ніби панночка з тої повісті, - Божевільним робила Хомою Брутом. В будяках вона, мов троянда, квітла, Хизувалась вродою неземною. На очей її променисте світло Видавати б дозвіл, немов на зброю. Шепотіли: "Відьма". Слали їй прокляття. Назбирали хмизу, та хотіли вбити. Вона гріла тіло у того багаття, А в душі сміялась: "Попіл не спалити".
2023-02-05 07:08:44
1
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2410
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4344