MORS CERTA, VITA INCERTA
Смерть несомненна, жизнь неопределенна, Души впадают все в океан забвения. Как тут не тужься, истина непреклонна: Всё здесь ничтожно, кроме любви и чтения. Ад не прельщает, рай вызывает скуку. Праздно шатаясь по закоулкам судеб, Я научился путь находить по звуку: К цели чем ближе, тем громогласней судят. Дни пролетают быстро, чувства несут страдания, Счастье поманит сладко, и пропадёт, губя. Нет заблужденья большего, чем лживость обладания Чем бы то ни было, что не внутри тебя. Что остаётся в жизни? Книги да ласки милой. Время неуловимо, как для котёнка хвост. Меж колыбелью тёплой и ледяной могилой, Где-то посередине наш с вами вечный пост.
2023-02-06 21:08:06
1
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6436
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13215