MORS CERTA, VITA INCERTA
Андрій Лаврик
Смерть несомненна, жизнь неопределенна, Души впадают все в океан забвения. Как тут не тужься, истина непреклонна: Всё здесь ничтожно, кроме любви и чтения. Ад не прельщает, рай вызывает скуку. Праздно шатаясь по закоулкам судеб, Я научился путь находить по звуку: К цели чем ближе, тем громогласней судят. Дни пролетают быстро, чувства несут страдания, Счастье поманит сладко, и пропадёт, губя. Нет заблужденья большего, чем лживость обладания Чем бы то ни было, что не внутри тебя. Что остаётся в жизни? Книги да ласки милой. Время неуловимо, как для котёнка хвост. Меж колыбелью тёплой и ледяной могилой, Где-то посередине наш с вами вечный пост.
2023-02-06 21:08:06
1
0
Інші вірші поета
БРОДЯГА ДЖАЗ Всё уже сказано до нас ВРЕМЕНА
Інші поети
Любов Гаврищук
@lyubov_gavrishchuk
Airad
@dassha
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2618
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4928