MORS CERTA, VITA INCERTA
Смерть несомненна, жизнь неопределенна, Души впадают все в океан забвения. Как тут не тужься, истина непреклонна: Всё здесь ничтожно, кроме любви и чтения. Ад не прельщает, рай вызывает скуку. Праздно шатаясь по закоулкам судеб, Я научился путь находить по звуку: К цели чем ближе, тем громогласней судят. Дни пролетают быстро, чувства несут страдания, Счастье поманит сладко, и пропадёт, губя. Нет заблужденья большего, чем лживость обладания Чем бы то ни было, что не внутри тебя. Что остаётся в жизни? Книги да ласки милой. Время неуловимо, как для котёнка хвост. Меж колыбелью тёплой и ледяной могилой, Где-то посередине наш с вами вечный пост.
2023-02-06 21:08:06
1
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
11053
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5337