ВСТРЕЧА
Меня обнимал он с гримасою счастья, Ну прямо обкуренный мим: «Аж 10 лет мы не виделись! Здрасти! Пойдём в кабаке посидим.» Там он заливал алкоголь себе в брюхо И ел - как в последний раз. Лупил себя в грудь и кричал: «Андрюха! Ни Бог нам, ни чёрт не указ». Так громко и гордо он делал отрыжку, Жир с пальцев о скатерть тёр. И смело шагал, отхлебнувши лишку, В запой - как в забой шахтёр. Потом искал барышень для досуга, Но, к счастью, их всех распугал. Четырнадцать раз он заказывал Круга: «Ну лабух, ну про централ». Затем непристойные делал движения, Собой провоняв танцпол. На все мои доводы и возражения Невнятное что-то молол. Ещё горлопанил: «Щас всех изувечу!» И бАрменше выбил зуб. Потом раз в двадцатый мы пили за встречу, Друг друга таская за чуб. Хвалился он бизнесом с Илоном Маском, Когда же нам счёт принесли, Он вид заунывный придал своим глазкам: «Братишка, сейчас на мели». Я сдал его родственникам у дверей, Когда мир озарил рассвет. Единственный плюс от подобных людей – Их не видеть ещё 10 лет.
2023-01-20 09:57:31
1
0
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5740
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5976