Yesterday
Я тебе побачив на якійсь вечірці. Пафосно курила «Harvest Club Sweet Cherry». Дим злетів під стелю, зникши у кватирці. «Yesterday» співали «Beatles» в приймачеві. Упізнав не зразу. Винен. Розумію. В нульових була ти емо та готеса. Мала купу траблів, та велику мрію. Потім чув, що ти є блогер-поетеса. Пам’ятаю літо десь на Оболоні. Перші поцілунки. Та шаленство плоті. Якось опинились у тату-салоні. На стегні набила ти орла на зльоті. Привітався стисло. Типу: «Як ся маєш?» Потім говорили про життя до ранку. Ти, замість «Вітаю», сповістила: «Знаєш, Я тепер очільник обласного банку.» «Beatles» нам змінила «ABBA» - "Money! Мoney!" Радіо життєве теж міняє хвилі. Їх шалена кількість в тому океані, Що ми звемо «Доля» в бурі та у штилі. Із життям контракт підписує людина. Обирай: «Літати», «Повзати», «Ходити». На стегні орел став схожим на пінгвіна, Що, сховавши крила, втюхує кредити.
2023-02-09 06:27:37
1
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5715
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3379