Yesterday
Я тебе побачив на якійсь вечірці. Пафосно курила «Harvest Club Sweet Cherry». Дим злетів під стелю, зникши у кватирці. «Yesterday» співали «Beatles» в приймачеві. Упізнав не зразу. Винен. Розумію. В нульових була ти емо та готеса. Мала купу траблів, та велику мрію. Потім чув, що ти є блогер-поетеса. Пам’ятаю літо десь на Оболоні. Перші поцілунки. Та шаленство плоті. Якось опинились у тату-салоні. На стегні набила ти орла на зльоті. Привітався стисло. Типу: «Як ся маєш?» Потім говорили про життя до ранку. Ти, замість «Вітаю», сповістила: «Знаєш, Я тепер очільник обласного банку.» «Beatles» нам змінила «ABBA» - "Money! Мoney!" Радіо життєве теж міняє хвилі. Їх шалена кількість в тому океані, Що ми звемо «Доля» в бурі та у штилі. Із життям контракт підписує людина. Обирай: «Літати», «Повзати», «Ходити». На стегні орел став схожим на пінгвіна, Що, сховавши крила, втюхує кредити.
2023-02-09 06:27:37
1
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2038
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2352