Yesterday
Я тебе побачив на якійсь вечірці. Пафосно курила «Harvest Club Sweet Cherry». Дим злетів під стелю, зникши у кватирці. «Yesterday» співали «Beatles» в приймачеві. Упізнав не зразу. Винен. Розумію. В нульових була ти емо та готеса. Мала купу траблів, та велику мрію. Потім чув, що ти є блогер-поетеса. Пам’ятаю літо десь на Оболоні. Перші поцілунки. Та шаленство плоті. Якось опинились у тату-салоні. На стегні набила ти орла на зльоті. Привітався стисло. Типу: «Як ся маєш?» Потім говорили про життя до ранку. Ти, замість «Вітаю», сповістила: «Знаєш, Я тепер очільник обласного банку.» «Beatles» нам змінила «ABBA» - "Money! Мoney!" Радіо життєве теж міняє хвилі. Їх шалена кількість в тому океані, Що ми звемо «Доля» в бурі та у штилі. Із життям контракт підписує людина. Обирай: «Літати», «Повзати», «Ходити». На стегні орел став схожим на пінгвіна, Що, сховавши крила, втюхує кредити.
2023-02-09 06:27:37
1
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2254
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1534