CRESCENDO
Андрій Лаврик
Крещендо мыслей в увертюре чувств Наружу выволакивает тайну. Душа бросается на разум - как мангуст На ядовитое чудовище - Нагайну. Но доводы рассудка всё сильней, Всё звонче их раскатистые ноты. И аргументы с каждым разом злей, Сарказм под рёбра тычет мне острОты. Я б лучше вечно слушал тишину! Звенящую, как воздух после взрыва. Так смейся! Я любил тебя одну, А ты - другого чисто, не фальшиво. Раз твоё сердце вверено ему, К чему впадать в бессмысленные крайности? Пусть чувства подчиняются уму: Крещендо мыслей возвратит меня к реальности. * Креще́ндо (итал. crescendo, буквально — «увеличивая») — музыкальный термин, обозначающий постепенное увеличение силы звука.
2023-02-05 06:58:29
1
0
Інші вірші поета
Вся наша жизнь Утро тихо встречает прохладой В ГОРИЗОНТ УПЁРЛИСЬ РЕЛЬСЫ ЧЁРНОЕ СЕРДЦЕ
Інші поети
Lemonadka
@Lemonadka
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11434
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1594