Безодня
Rin Ottobre
Линуть птахи в безодню. З височин в небуття, У пітьму без надії, де вгасає життя. В сутінковому світі заблукала душа. Страх пронизує розум, вабить тиша сліпа. Аромати полину і гірких цигарок... Я чужий у цім світі, що навіки замовк. Мертвий дім все чекає, поміж часу живе, Бо загублена жертва скоро в двері зайде. Я його уникаю, шепочу: не боюсь. Біля прірви крокую. Упаду. Розіб'юсь. Я один. Мене двоє. Божеволію я, Бо у серці безодня, ця отруйна пітьма. Птахи впали, упали. Смерть за мною іде. Ніч сліпа і колюча знову кличе мене. Хто усе це придумав, порожнечу створив? Час біжить і спливає, а я досі не жив.
2021-06-07 09:45:28
4
0
Інші вірші поета
Наші погляди раптом зустрілись... My sin Ловлю його долоні... Космічна діва
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3217
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6418