Я хочу заспокоїти тебе словами
(18+)
Я хочу заспокоїти тебе словами І поглядом ласкавим, що проникне в душу, Звільню з полону дум і прожену печалі. Ти посміхаєшся мені, хоча й не мусиш. Я хочу бачити, як ти живеш, радієш І бути поруч. Лиш з тобою бути поруч. Іскра кохання серце полум'ям зігріє, Як обіймаєш і на вушко щось шепочеш. Я відчувати хочу твоє сильне тіло. І те тяжіння, що з'явилось поміж нами, Таке шалене. Ми бажали так? Можливо. Весь світ палає, як торкаєшся губами, Як пестиш пальцями, як гладиш. Так, ти вмієш Найменшим жестом, рухом пристрасть розпалити. Я відчуття нові, незвідані відкрию. Лише з тобою хочу ними поділитись. Я хочу заспокоїти тебе словами, Дивитись невідривно в твої ясні очі І тихим ніжним шепотом заколисати... З одним тобою назавжди я бути хочу.
2020-05-31 00:49:40
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Asteriya
Ну дуже сподобалося! Краса!😳😳😀💓
Відповісти
2020-05-31 11:18:35
1
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1156
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1844