Наші погляди раптом зустрілись...
Наші погляди раптом зустрілись Лиш на мить... Наче вічність минає. Завмираю. Тремчу. Розумію, Що назад уже шляху немає. Ми навпроти. Собі зізнаюся: Як же сильно його я жадаю. Хоч довкруг звуки міста, і люди Поспішають, ми ніби в стоп-кадрі. Робить крок. Моє тіло в напрузі, Бо що далі - мені невідомо. Задивляюся на його губи. Стає холодно гаряче й млосно, Бо в очах його - дике бажання, Неприховані іскри спокуси. Я милуюся ним і вагаюсь: Піти геть чи усе ж ризикнути? Він вже поруч. Високий, галантний. Оксамитовий голос хвилює Почуття мої. Пізно тікати, Тож беру його радо за руку.
2026-02-15 16:48:27
1
0
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2482
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2702