Осіння журба

Rin Ottobre

Журба калинова. Осіння. І тихе місто потопа У золоті, що його відьма На вулицях розкидала. Чарівна тиша вереснева... Жовтневе сонце крізь гілки У листопаді недалекім Сяйне в осінні темні дні. Журба осіння. Світанкова. У барвах теплих кольорів Вуаль туману загадково Ховає місто. Сім вітрів Осінню магію і чари На чорних крилах принесли. Важкі, пузаті, сині хмари Дощем зненацька розлились. І десь у сяєві багрянім Калини ягоди горять. З журливим кличем в небі рано Приходить осінь золота.

2020-09-27 16:32:42

Інші вірші поета

Богиня На струнах щастя... Чарівне літо Запанує на вулицях спека...

Інші поети

Натока.

@_Natoka666_

sambridhi

@sam6ridhi

Catastrophe

@catastrophespoetry

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2206

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

3263