А на душі сум.. Верлібр

Роузі Рей

Мені сумно,я божеволію голова болить тріскає,не витримає.. Я не можу про тебе перестати думати.. Я збожеволію,з розуму зійду без тебе точно.. А на душі сум..я з фальшивила тобі що все гаразд..пробач.. Я не хотіла робити цього,але нажаль не виправиш нічого вже,не зміниш ти мене..мою душу..мій характер..ставлення до всіх людей.. Можливо трішки й допоможеш..але моє життя все чорне,немов пазли хтось склада..і та картина страшна.. це і є моє життя... Ти мені пробач..що не сказала правду.. Я не змогла б цього зробити зрозумій.. Я звикла до цього..я звикла говорити людям що все ок..хоча насправді у душі це зовсім не так.. Я кохаю тебе до нестями, І хотіла би тебе бачити щодня у день у ночі та коли завгодно лиш би це був ти, Я хочу тебе цілувати що секунди,хвилини тієї прекрасної миті.. -------------------------------------------- ~Не стримала емоцій і написала..вибачте..~

2023-05-25 18:21:32

7

0

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

3062

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5844