Бій на воді
З моєї руки летить шабля, Тепер я безсила,думаєш ти, Але у мене є ще один козир у рукаві, Я знаю як подолати тебе, Зробити слабким і перемогти, Будем битись на воді, Хто програє той мусить втонути, В мені кипить злість,та холодність, Я відчуваю твою бестрашність, Жаль що ти не можеш відчувати мене, Мої емоції,відчуття.. Бій на воді це мій шанс, Я не збираюсь піддаватись, Гратиму чесно,й боротимусь до кінця, Ти не зупиниш мене, Я буду стояти на краю судна, Боротись без зброї,почуття слабкі, Але я зможу,добігти до шаблі, Моя шустрість,зрозуму тебе зведе, А краса зачарує просто, Але я не дам тобі самому втонути, Ти вмреш кохаючи мене.. Я знімлю окови із своїх рук.. "Я кохаю тебе" промовлю я із своїх уст
2023-07-18 08:12:29
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lexa T Kuro
Сильно! Молодець, моя хороша! Вірш - 🔥😉🤗😘
Відповісти
2023-07-18 08:17:49
1
Роузі Рей
Відповісти
2023-07-18 08:18:07
Подобається
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1758
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2167