Бій на воді
З моєї руки летить шабля, Тепер я безсила,думаєш ти, Але у мене є ще один козир у рукаві, Я знаю як подолати тебе, Зробити слабким і перемогти, Будем битись на воді, Хто програє той мусить втонути, В мені кипить злість,та холодність, Я відчуваю твою бестрашність, Жаль що ти не можеш відчувати мене, Мої емоції,відчуття.. Бій на воді це мій шанс, Я не збираюсь піддаватись, Гратиму чесно,й боротимусь до кінця, Ти не зупиниш мене, Я буду стояти на краю судна, Боротись без зброї,почуття слабкі, Але я зможу,добігти до шаблі, Моя шустрість,зрозуму тебе зведе, А краса зачарує просто, Але я не дам тобі самому втонути, Ти вмреш кохаючи мене.. Я знімлю окови із своїх рук.. "Я кохаю тебе" промовлю я із своїх уст
2023-07-18 08:12:29
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lexa T Kuro
Сильно! Молодець, моя хороша! Вірш - 🔥😉🤗😘
Відповісти
2023-07-18 08:17:49
1
Роузі Рей
Відповісти
2023-07-18 08:18:07
Подобається
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3277
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4665