"..Ти пішов.."
(18+)
Ти пішов,я не встигла попросити пробачення, Я кохала тебе,більше ніж себе саму, Я будувала наше спільне майбутнє, Думала що будемо разом назавжди, Але,нажаль я тобі не підійшла.. Моя вимова,голос мій характер.. Ти зруйнував ті почуття що для мене були киснем, А,для тебе лиш пустим місцем.. Я для тебе стала просто другом, Не рідною,хоч нею я колись й була, Відкрила тобі я своє серце, Та ти просто нещадно з мене його вийняв, Я не твій типаж,не ті очі,і волосся зовсім не те.. Так,я така яка є.. І змінити мене справжню,чи зовнішнвсть просто неможливо,я не хочу змінюватись заради тебе.. І ні не думай!Я не плачу від тебе зараз, Ти не спаскудив моє життя.. Я просто знайшла людину.. Що підтримує мене!! . . . . . . . . Посвячено A.B! Придурок!!
2023-06-11 14:03:08
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lexa T Kuro
Коли закриваються одні двері, обов'язково відчиняються інші. Але важливо не залишатися на порозі, бо нічого протяг влаштовувати). В кінці дуже сподобалося!)) Гнів - це добре!)) Гарна емоція) Коли вона проходить - стає світліші на душі.
Відповісти
2023-06-12 06:02:25
1
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5969
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4323