Імперія синьої крові
(18+)
В твоїх думках журба. У моїх радість неземна.. Я просто хочу відчути слабкість твою. Навіщо?!Щоб знати як зламати тебе. Я знищу все добро одним махом. Зруйную весь щасливий світ.. Але я знайду тебе! Мені треба твоє серце.. Твою душу відірвати.. Я так,хочу тебе знайти, Щоб ти став моїм слугою вічним! Як тобі передати думки?! Щоб ти підкорився мені? Я можу дати тобі силу, Але ти мене нею не вб'єш! Тому ця імперія синьої крові твій дім. Ти тут будеш вічно жити,їсти,пити! Але я тебе ніколи не відпущу! І не смій мене просити! В темницю відпущу тебе.. Де синій змій існує вічним.. Я відберу всі сили.. Тебе з'їдять.. У тебе вибору немає..але скажу -Вибирай!
2024-01-05 08:37:55
7
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3285
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12101