Імперія синьої крові
Роузі Рей
(18+)
В твоїх думках журба. У моїх радість неземна.. Я просто хочу відчути слабкість твою. Навіщо?!Щоб знати як зламати тебе. Я знищу все добро одним махом. Зруйную весь щасливий світ.. Але я знайду тебе! Мені треба твоє серце.. Твою душу відірвати.. Я так,хочу тебе знайти, Щоб ти став моїм слугою вічним! Як тобі передати думки?! Щоб ти підкорився мені? Я можу дати тобі силу, Але ти мене нею не вб'єш! Тому ця імперія синьої крові твій дім. Ти тут будеш вічно жити,їсти,пити! Але я тебе ніколи не відпущу! І не смій мене просити! В темницю відпущу тебе.. Де синій змій існує вічним.. Я відберу всі сили.. Тебе з'їдять.. У тебе вибору немає..але скажу -Вибирай!
2024-01-05 08:37:55
8
0
Інші вірші поета
Муза осені Імпульси Твоя дикість Tell me why you are silent Скажи чому ти мовчиш
Інші поети
사구 호랑이
@dinka_didi
Anna Sparrows
@birdwithword
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4651
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1588