Імперія синьої крові
Роузі Рей
(18+)
В твоїх думках журба. У моїх радість неземна.. Я просто хочу відчути слабкість твою. Навіщо?!Щоб знати як зламати тебе. Я знищу все добро одним махом. Зруйную весь щасливий світ.. Але я знайду тебе! Мені треба твоє серце.. Твою душу відірвати.. Я так,хочу тебе знайти, Щоб ти став моїм слугою вічним! Як тобі передати думки?! Щоб ти підкорився мені? Я можу дати тобі силу, Але ти мене нею не вб'єш! Тому ця імперія синьої крові твій дім. Ти тут будеш вічно жити,їсти,пити! Але я тебе ніколи не відпущу! І не смій мене просити! В темницю відпущу тебе.. Де синій змій існує вічним.. Я відберу всі сили.. Тебе з'їдять.. У тебе вибору немає..але скажу -Вибирай!
2024-01-05 08:37:55
7
0
Інші вірші поета
... Я ненавиджу себе Я безсила проти меча "Перефія" Частина VII
Інші поети
Menna Mostafa
@Menna_Mostafa
Ethanio Oberon
@ethanio_oberon
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12731
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2292