Посеред тераси Пісня
Роузі Рей
Під обстрілами,ти маєш вижити, Скласти пазл об'єднатись, Ракети падають,біжи тікай.. Посеред тераси сміливо стій-й.. Не дайся ворогам.. Біль скоро мине..усе пройде.. Можеш скласти зброю,цілитись.. Але все вже скоро мине.. Пройди ті кілометри.. Дійди до цілі,і не умри.. Можеш сміливо стояти, Не знайшовши виходу із цього.. Всього лише одна спроба.. Ти готовий на все.. Не дайся ворогам.. Біль скоро мине..усе пройде.. Можеш скласти зброю,цілитись.. Але все вже скоро мине.. Пройди ті кілометри.. Дійди до цілі,і не умри.. . . . Посв'ята усім хто воює..💔 . Писання це єдиний вихід,хоча би якось підтримувати людей..Ваша Роузі Рей❤️‍🩹
2023-08-16 21:01:54
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Молодець
Відповісти
2023-08-16 21:16:07
1
Роузі Рей
@Н Ф дякую❤️‍🩹
Відповісти
2023-08-16 21:16:40
1
Інші вірші поета
Розбила серце на крижини "Не забрати,не здійснити,не думати" Солодке пекло | поема | Так я шукала
Інші поети
Red
@R_e_d_
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1959
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1404