На стінах троянди..
Роузі Рей
Ти писав мені у ввечері "Привіт" Я просилась в гості,ти не пускав. Просила дати відчути добро, але ти не давав.. Я ставала на шлях істини.. Я злила тебе.. Не жалію себе Я навчилась вдавати щасливу. Не здавалась через дрібниці. На стінах троянди всі червоні та білі. Я забула смак пристрасті. Не стала шукати пристані.. Перестань переслідувати, Дай мені аолю та вибір. Я остання хто бачила тебе. Та не вбивала.. Хотіла вбити себе не вистачило смілості. А вбивши тебе,зруйнвала би життя.. Я навчилась вдавати щасливу. Не здавалась через дрібниці. На стінах троянди всі червоні та білі. Я забула смак пристрасті. Не стала шукати пристані..
2023-09-23 18:17:30
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Lexa T Kuro
Привіт. Знає, що троянда - то захист? Твоя підсвідомість захищається.
Відповісти
2023-09-24 05:49:16
1
Роузі Рей
@Lexa T Kuro знаю))💐❤️❤️
Відповісти
2023-09-24 06:03:51
1
Lexa T Kuro
@Роузі Рей 😉🤗☀️
Відповісти
2023-09-24 06:06:27
Подобається
Інші вірші поета
... Психіка смертних людей Ти знаєш я би так хотіла "Блискавка"
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1953
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3868