На стінах троянди..

Роузі Рей

Ти писав мені у ввечері "Привіт" Я просилась в гості,ти не пускав. Просила дати відчути добро, але ти не давав.. Я ставала на шлях істини.. Я злила тебе.. Не жалію себе Я навчилась вдавати щасливу. Не здавалась через дрібниці. На стінах троянди всі червоні та білі. Я забула смак пристрасті. Не стала шукати пристані.. Перестань переслідувати, Дай мені аолю та вибір. Я остання хто бачила тебе. Та не вбивала.. Хотіла вбити себе не вистачило смілості. А вбивши тебе,зруйнвала би життя.. Я навчилась вдавати щасливу. Не здавалась через дрібниці. На стінах троянди всі червоні та білі. Я забула смак пристрасті. Не стала шукати пристані..

2023-09-23 18:17:30

8

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Lexa T Kuro

Привіт. Знає, що троянда - то захист? Твоя підсвідомість захищається.

Відповісти

2023-09-24 05:49:16

1

Роузі Рей

@Lexa T Kuro знаю))💐❤️❤️

Відповісти

2023-09-24 06:03:51

1

Lexa T Kuro

@Роузі Рей 😉🤗☀️

Відповісти

2023-09-24 06:06:27

Подобається

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

3208

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12548