На стінах троянди..
Роузі Рей
Ти писав мені у ввечері "Привіт" Я просилась в гості,ти не пускав. Просила дати відчути добро, але ти не давав.. Я ставала на шлях істини.. Я злила тебе.. Не жалію себе Я навчилась вдавати щасливу. Не здавалась через дрібниці. На стінах троянди всі червоні та білі. Я забула смак пристрасті. Не стала шукати пристані.. Перестань переслідувати, Дай мені аолю та вибір. Я остання хто бачила тебе. Та не вбивала.. Хотіла вбити себе не вистачило смілості. А вбивши тебе,зруйнвала би життя.. Я навчилась вдавати щасливу. Не здавалась через дрібниці. На стінах троянди всі червоні та білі. Я забула смак пристрасті. Не стала шукати пристані..
2023-09-23 18:17:30
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Lexa T Kuro
Привіт. Знає, що троянда - то захист? Твоя підсвідомість захищається.
Відповісти
2023-09-24 05:49:16
1
Роузі Рей
@Lexa T Kuro знаю))💐❤️❤️
Відповісти
2023-09-24 06:03:51
1
Lexa T Kuro
@Роузі Рей 😉🤗☀️
Відповісти
2023-09-24 06:06:27
Подобається
Інші вірші поета
Окута кайданами Психіка смертних людей ІІ частина .. Квітка Кохання
Інші поети
Airad
@dassha
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2448
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16981