"Не забрати,не здійснити,не думати"
Єдине прохання моє.. Із уст моїх пливе рікою.. Як човен гойдає до моря.. Як весняні запахи ясні.. Я лиш спішу і нікого не бачу... Я не винна що такою стала.. Ріжу без ножа близький людей.. Дурна я визнаю це. Так,не слухаюсь нікого.. Але й не плачу я в тіні. ~ Я плачу із закритими очима, Не відчуваючи під собою землі. Мої сірі очі заплакані невидимими слізьми.. Я все тримаю у собі,біль розчарування Все! Переношую я у душі свої таланти.. Те що вмію я приховую силами.. В мене цього не забрати,і не відчути.. Не думати,не можу я.. ~ Я лиш прошу тебе,молю.. Не забирай,не здійснюй і не думай про те зло лихе за темінь всередині.. Застань мене узимку на лавці.. І говори про що бажаєш ти.. Я як твій вірний ангел.. Прийду і обніму уві сні.
02.09.2023
10
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lexa T Kuro
Мені подобається як змінюється твоя поезія... 🙏 Вона стає щирою і складнішою. Мені подобаються краса твоїх вільних крил - бо тоді ти стаєш такою, якою ти є - справжньою! 👍
Відповісти
05.09.2023, 08:27
1
Схожі вірші
Всі
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
3200
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3172