Психіка смертних людей ІІ частина
Роузі Рей
Ти б вбивала серед кривавого простору. Полонила душу,чисту завзяту кров! Ти тепер безсмертний ангел ночі.. І ніхто крім тих хто так хотів Він тебе бачитимете знов і знов. Ти просто зникла для простих людей.. Ти не маєш жалю вієш зло яке повстане Ти станеш прахом для них.. Тим,хто не існує вже давно.. Для тебе час спиниться на мить..! А,потім ти не помітиш як рідні немає Вони загинули.... Взявши з собою тисячу сокровенних Молитов... Ти нікому з них не можеш довести Своє існування..! . . . Ось і продовження)😅Вам дійсно подобається таке?)Схоже на "Перефія"?
2023-12-17 09:33:41
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
просто веселка
Мені подобається ✨
Відповісти
2023-12-17 12:22:34
1
Інші вірші поета
Моя Крісті Янголе чому? Привези мені Як же набридло..
Інші поети
Aila
@aila4u
M@ïN ThïNg
@mainmoha
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3753
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4822