Темрява ночі
(18+)
В твоїх очах іскри. Ти вдавала невинну дівчину. Ти заворожувала чоловіків.. Ховалась поміж ними як зайченя.. Скакала з одного до другого.. Твоя місія була вабити.. Та був такий який хотів тебе вбити.. Лишити місто без розпустих гріхів.. Він завадив тобі,піти до клієнта.. Вбив без жально як не з людей. Та лікар вчасно підіспів на допомогу.. Врятував тебе.. Ти зі слідчим в парі приступила.. І шерифа досі не згубила. Стала "хорошенькою" дівчинкою. Ніби вся така лялька.. Але насправді.. вночі підкрадалась В мафію тихенько. Ти була за неї..це дізнався шериф.. Він обіцяв що вб'є тебе на доказах.. Але ти наказала вбити його.. Тоді коло звузилось у два рази.. І все нарешті завершилось.. Ви перемогли.. . . . P.S - Це я після в гри в мафію😂
2024-01-05 20:41:41
6
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11484
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3283