"Я твоя хвороба.." Верлібр 18+
(18+)
Ти від мене з розуму зійшов, Я твоя хвороба,невиліковна,неземна, Від мене ти що миті все дужче шаленієш, І бажаєш жити одним подихом зі мною, Цілувати мене що миті, носити на руках мене готовий.. Я не хочу зашкодити тобі,твоєму милому чуттєвому серцю.. Але інколи не стримавши себе,я це роблю ненавмисно.. Я не хочу так робити і зупинитись неможу.. Я твій демон,я твій ангел.. Забуду я з тобою біль та сум що в серці так пече мене.. Стримаюсь що б не зашкодити нікому.. Я втечу з тобою в море,хвилі ті такі прозорі,вільні,мене приваблює це.. Коли зізнався у коханні.. я не хотіла вірити у це.. Думала що вже ввижається мені.. А,ні не марилось мені.. Мене кохаєш ти,і я тебе.. Я твоя зіронька в нічному небі.. Що так і світиться й не гасне.. Ти моя надія,щастя чудове моє.. Я на тебе була готова злитись.. І сміятися від всієх сили.. Не фальшиво,ні повір.. По-справжньому посміхатись тобі.. Щоб ти побачив усмішку мою чарівну.. Яку бачили не всі у світі.. Навіть найближчі рідні бачили інколи фальш.. Я їм не відкривалась так як відкрилась тобі.. Кохаю тебе до нестями більше ніж себе люблю.. Я від тебе шаленію просто божевільною стаю..
2023-05-24 18:12:37
6
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Роузі Рей
@Н Ф 💓
Відповісти
2023-05-25 04:06:57
Подобається
Мореас Фрост
Привіт, Роузі! Ну, Ви молодець! Такий міцний любовний шквал!.. До речі, гарна картинка, дуже сексуальна дівчина!
Відповісти
2023-06-17 16:50:25
1
Роузі Рей
@Мореас Фрост дякую)❤️🤗
Відповісти
2023-06-17 17:19:36
Подобається
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1609
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1447