..5..

Роузі Рей

Я знаю тебе мов цілу вічність, Ціле життя пролетіло як птах, Ти зі мною цю вічність провела.. І я готова у неї з головою пірнати.. Я готова тобі весь світ дарувати, Лани,ліси,озера,річки.. Усе тобі віддавати готова! Тільки щоб твоє серце,душа завжди були поряд.. Ти моя,і я своє частинкою відчуваю твій біль! Твій смуток,образи.. Твою радість,твоє щастя.. Я все відчуваю немов це я,а не ти.. Я готова тобі знову світ відкривати.. Тільки щоб поряд була ти!

2023-05-08 08:12:44

Інші вірші поета

Не треба нот Пісня Мала, й безталанна Холоне кров у венах Пристань

Інші поети

Virtoria

@Victoria_Sandulenko

Інга

@troubled_soul

purple_ninja_dragon

@purple_ninja_dragon

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12244

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2624