Вечорниці

Стефанія

Замикаю коло, загорілись свічки, Зашептали знаки, майоріють стрічки . Дзеркала то двері, бо вода - люстерко. Капці - ланцюжочком, сльози у відерко. Ланцюжок до серця, щоби не боліло, Залишай забутим своє смертне тіло. Зілля - понад стелю, всі думки на завтра. Хай панує сутінь, хай палає ватра. Все що чуєш - слухай, то тобі шепочуть. Все, що потаємне - під покровом ночі. Буде все як здавна, ми сьогодні жриці. Ти приходь ,подруго, та на вечорниці.

2018-12-12 21:01:55

Інші вірші поета

@@@ Жива Ескізи Вогнева

Інші поети

somewhere

@somewhere

Moi

@Moi_2000

Molaa Nori

@Molaa

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4017

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

2737