Симфонія осені
Ти чуєш звук цього фортепіано? То дощ та осінь виграють дует. І може пані ця прийшла зарано Та вітер звідкись витяг свій кларнет. І так захопливо звучать міцні акорди, І так чарує серце самота... Вона прийшла, побивши всі рекорди, така чарівна і така проста.
2018-09-12 08:45:07
13
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Стефанія
Відповісти
2018-09-12 18:02:29
1
Оксана Галицька
@Стефанія Ну тобто, у тебе усі вірші шикарні
Відповісти
2018-09-12 18:03:05
1
Стефанія
Відповісти
2018-09-12 18:04:39
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2484
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2264