Симфонія осені
Ти чуєш звук цього фортепіано? То дощ та осінь виграють дует. І може пані ця прийшла зарано Та вітер звідкись витяг свій кларнет. І так захопливо звучать міцні акорди, І так чарує серце самота... Вона прийшла, побивши всі рекорди, така чарівна і така проста.
2018-09-12 08:45:07
13
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Стефанія
Відповісти
2018-09-12 18:02:29
1
Оксана Галицька
@Стефанія Ну тобто, у тебе усі вірші шикарні
Відповісти
2018-09-12 18:03:05
1
Стефанія
Відповісти
2018-09-12 18:04:39
1
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2379
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2680