Симфонія осені
Стефанія
Ти чуєш звук цього фортепіано? То дощ та осінь виграють дует. І може пані ця прийшла зарано Та вітер звідкись витяг свій кларнет. І так захопливо звучать міцні акорди, І так чарує серце самота... Вона прийшла, побивши всі рекорди, така чарівна і така проста.
2018-09-12 08:45:07
13
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Стефанія
@Оксана Галицька як завжди?
Відповісти
2018-09-12 18:02:29
1
Оксана Галицька
@Стефанія Ну тобто, у тебе усі вірші шикарні
Відповісти
2018-09-12 18:03:05
1
Стефанія
@Оксана Галицька 🤣
Відповісти
2018-09-12 18:04:39
1
Інші вірші поета
А буває ти падаєш і... Мавка Ескізи Гроза
Інші поети
Nazar Pytsyk
@bez_talanta
sambridhi
@sam6ridhi
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1480
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1744