Вірші
А буває ти падаєш і...
Мені достатньо буде пелюсток.
Троянди й конюшина, будь ласкавий.
Так тепло спати серед зимового холоду,
Від смерті не рятує навіть кава.
А він приходить завжди – наш страшний і прекрасний.
І, боячись розбитись, ми схвильовано видихаємо.
Та буває, що ти падаєш і...
Навіщо тоді втікати, розбиваючись об страхи ватяними ногами?
Вогонь горить в скляних посудинах.
Ми бились, але завжди засинаємо.
5
0
483
Вечорниці
Замикаю коло, загорілись свічки,
Зашептали знаки, майоріють стрічки .
Дзеркала то двері, бо вода - люстерко.
Капці - ланцюжочком, сльози у відерко.
Ланцюжок до серця, щоби не боліло,
Залишай забутим своє смертне тіло.
Зілля - понад стелю, всі думки на завтра.
Хай панує сутінь, хай палає ватра.
Все що чуєш - слухай, то тобі шепочуть.
Все, що потаємне - під покровом ночі.
Буде все як здавна, ми сьогодні жриці.
Ти приходь ,подруго, та на вечорниці.
24
0
3217
Жива
Я зникну, розчинюсь,
я- невидимка.
Такі прості слова - "мене нема"
Живу лишень гортаючи сторінки.
Живу, коли у темряві сама.
Вас тисячі, мільйони, ви - століття.
Безсилі літери у легіонах слів
Описували всі земні жахіття
Кінець яким ще навіть не назрів.
Я заблудилась в павутинні.
І потопаючи в думках,
все те, що сниться мені нині
Давно вже бачила в книжках.
Я зникну, розчинюсь, залишу серце, папір в чорнилі, за вікном туман.
І згасне світло і підуть актори,
Життя - не казка, казка - не обман.
29
6
1936
Ескізи
Забутий сон. Весняний цвіт.
Твої цілунки. Вода небесна.Промінь крізь листок.
Ключі у серці. Книжка у долонях.
Відкриті двері всесвіту казок.
Світанок. Воля. Сум. Червоні щоки.
Тепло. Проміння. Свято сонця. Ніч.
Небесний подих, діаманти,
пір'я, крила.
І ми з тобою в небі пліч-о-пліч.
14
3
787
Симфонія осені
Ти чуєш звук цього фортепіано?
То дощ та осінь виграють дует.
І може пані ця прийшла зарано
Та вітер звідкись витяг свій кларнет.
І так захопливо звучать міцні акорди,
І так чарує серце самота...
Вона прийшла, побивши всі рекорди, така чарівна і така проста.
13
6
411
@@@
Розливає перли крапель, розверзає небеса,
І співає і сміється незвичайна ця гроза.
Дме у сурми, відбиває власний ритм по небесах,
І цілує й припадає до землі, ковтає страх.
І клекочеться і пінить, місить землю на шматки.
Варить юшку з цього світу,
Додає туди думки.
Серед рук хапучих вітру двоє правлять в небесах.
Грім та Дощ наймення мають -
Та не тіло - тлінний прах
Їх приковує до світу, розчиняє
у собі,
А можливість стати вітром та з'явитися тобі .
Раювати в час похмурий у пристанищі небес.
Розбивати світ собою і чекати :
Чи воскрес?
Зустрічатися руками, бити в бубни, жити тим,
що дарує вітру волю розвівати в полі дим.
Розчинятись і губитись, бути разом - мов одне,
Заспокоїтись , заснути....
Лиш тоді гроза мине...
11
0
619
Вогнева
Спостерігай. Спокійно, неквапливо.
Не дихай - ти сполохаєш вогонь.
Все що було до цього - неважливо.
Лише його тепло поміж долонь
Він дивився на тебе крізь багаття, спостерігає мовчки , як і ти.
Можливо тихий шелест то прокляття.
А може він благає :" підійди!"
Ти зачарована, береш його за руку,
Вслухаючись до тиші голосів
Це відчуття не піддається друку,
Це відгомін історій та часів.
Нескладені ніколи ритуали,
Що зараз просто в серці ожили
Взяли й вогонь у тебе закохали.
Так просто закохали і втекли.
11
3
628
Гроза
Гроза не йде на компроміси,
Вона шепоче нам крізь дощ,
Крізь тишу мокрої завіси,
Крізь сором опустілих площ.
Вона ж бо знає кожну правду,
Свою викохує мораль
Ударом блискавки безжальним
Збиваючи із серця шаль.
Вона закохана у спокій
Вона так любить глибину
Де серед темряви і тиші
Запалить зірку не одну.
І заспіває на світанку і виглядатиме у даль.
Чи просто всядеться на ганку і забавлятиме печаль...
10
1
491
Мавка
Вона в руках тримає книжку,
Її думки - самі слова.
Лежить собі тихенько в ліжку,
а в узголів'ї спить сова.
Вікно показує реальність:
Самотня ніч, холодний ліс.
Вона забула цю банальність
Їй лісовик гостинця ніс ,
Їй вітер коси заплітає,
Вона вночі майструє сни
Вона й сама того не знає,
Що стала первістком весни...
Вона в руках тримає книжку,
Її думки -самі слова.
Лежить собі тихенько в ліжку
Самотня мавка лісова
31
19
940
