Гроза

Стефанія

Гроза не йде на компроміси, Вона шепоче нам крізь дощ, Крізь тишу мокрої завіси, Крізь сором опустілих площ. Вона ж бо знає кожну правду, Свою викохує мораль Ударом блискавки безжальним Збиваючи із серця шаль. Вона закохана у спокій Вона так любить глибину Де серед темряви і тиші Запалить зірку не одну. І заспіває на світанку і виглядатиме у даль. Чи просто всядеться на ганку і забавлятиме печаль...

2018-08-31 16:42:57

10

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

G.A.V Vriter

Дуже мальовниче та натхненно! Мені подобається! 👍

Відповісти

2018-08-31 19:19:09

Подобається

Схожі вірші

Всі

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

44

13

1351

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

50

13

1432