Гроза

Стефанія

Гроза не йде на компроміси, Вона шепоче нам крізь дощ, Крізь тишу мокрої завіси, Крізь сором опустілих площ. Вона ж бо знає кожну правду, Свою викохує мораль Ударом блискавки безжальним Збиваючи із серця шаль. Вона закохана у спокій Вона так любить глибину Де серед темряви і тиші Запалить зірку не одну. І заспіває на світанку і виглядатиме у даль. Чи просто всядеться на ганку і забавлятиме печаль...

2018-08-31 16:42:57

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

G.A.V Vriter

Дуже мальовниче та натхненно! Мені подобається! 👍

Відповісти

2018-08-31 19:19:09

Подобається

Інші вірші поета

Ескізи А буває ти падаєш і... Симфонія осені @@@

Інші поети

Beautifulinwhite

@Beautifulinwhite

Антон Шаталов

@draterius

Lady K

@lady_k

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1673

Пора нахлынувших надежд

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.

1408