Гроза

Стефанія

Гроза не йде на компроміси, Вона шепоче нам крізь дощ, Крізь тишу мокрої завіси, Крізь сором опустілих площ. Вона ж бо знає кожну правду, Свою викохує мораль Ударом блискавки безжальним Збиваючи із серця шаль. Вона закохана у спокій Вона так любить глибину Де серед темряви і тиші Запалить зірку не одну. І заспіває на світанку і виглядатиме у даль. Чи просто всядеться на ганку і забавлятиме печаль...

2018-08-31 16:42:57

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

G.A.V Vriter

Дуже мальовниче та натхненно! Мені подобається! 👍

Відповісти

2018-08-31 19:19:09

Подобається

Інші вірші поета

Жива Симфонія осені Ескізи @@@

Інші поети

Фія

@sofiaaa_k

Supreme CoCo

@thafamouscoco_

Park Joyeol

@Loey88jojo61

Схожі вірші

Всі

Пора нахлынувших надежд

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.

1515

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1667