Гроза

Стефанія

Гроза не йде на компроміси, Вона шепоче нам крізь дощ, Крізь тишу мокрої завіси, Крізь сором опустілих площ. Вона ж бо знає кожну правду, Свою викохує мораль Ударом блискавки безжальним Збиваючи із серця шаль. Вона закохана у спокій Вона так любить глибину Де серед темряви і тиші Запалить зірку не одну. І заспіває на світанку і виглядатиме у даль. Чи просто всядеться на ганку і забавлятиме печаль...

2018-08-31 16:42:57

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

G.A.V Vriter

Дуже мальовниче та натхненно! Мені подобається! 👍

Відповісти

2018-08-31 19:19:09

Подобається

Інші вірші поета

Жива Вечорниці Симфонія осені Мавка

Інші поети

sambridhi

@sam6ridhi

Angel Angel

@arayhel

Lady K.I.M

@lady_KIM

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

2385

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2681