Вогнева
Стефанія
Спостерігай. Спокійно, неквапливо. Не дихай - ти сполохаєш вогонь. Все що було до цього - неважливо. Лише його тепло поміж долонь Він дивився на тебе крізь багаття, спостерігає мовчки , як і ти. Можливо тихий шелест то прокляття. А може він благає :" підійди!" Ти зачарована, береш його за руку, Вслухаючись до тиші голосів Це відчуття не піддається друку, Це відгомін історій та часів. Нескладені ніколи ритуали, Що зараз просто в серці ожили Взяли й вогонь у тебе закохали. Так просто закохали і втекли.
2018-08-26 07:11:10
11
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
G.A.V Vriter
Супер! Класний вірш! В уяві малює дуже яскраву та романтичну атмосферу!
Відповісти
2018-08-26 07:15:40
1
Стефанія
@G.A.V Vriter 😊 дякую
Відповісти
2018-08-26 07:16:21
2
Vita Riter
Вау😍. Неймовірно! Дуже ніжно та романтично😍😍😍
Відповісти
2018-08-26 10:15:18
1
Інші вірші поета
Мавка А буває ти падаєш і... Ескізи Симфонія осені
Інші поети
Сергій Яремчук
@sergey_yaremchuk28
MARI
@marsikitsme
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2615
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
17017