Кохаю
Не відпускай мене будь ласка, Із рук своїх надійних. Мені потрібна тільки твоя ласка, І звук пісень твоїх чарівних! З тобою я готова  і в безодню впасти, І на край всесвіту піти. Лишень була б зі мною твоя ласка, І звук отих пісень твоїх. Коли було мені так тяжко, Ти обійняв мене, і в раз Мені вже стало не так важко, Немов я закохалась в перший раз. Ти посміхнувся і сказав- "кохаю" І знов у мене в голові Лунає пісня для душі Яку співав мені ти у ночі, при яскравій при свічі. Такий смішний, з недоліками багатьма Ти зовсім, зовсім ні на кого не подібний І я готова сперечатись з усіма, Хто скаже, що ти любить не схильний.
2018-04-10 17:13:18
5
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3548
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2282