Дівчина Мова
( легенда про мову)
Колись, дуже – дуже давно,коли люди ще спілкувались за допомогою жестів та окремих звуків, народилась маленька дівчинка.Вона не була схожа на своїх однолітків, оскільки мала незвичний талант. Ще маленькою дівчинка зрозуміла, що з окремих звуків можна будувати слова, давати назви предметам, явищам та почуттям. У неї не було друзів, діти уникали її, дорослі кепкували з неї, а батьки соромились її. Від цього їй було сумно, але вона вперто продовжувала свою справу. На жести своїх знайомих відповідала словами.
Йшов час . Дівчинка зростала , а разом із нею росло і її вміння. Слова складалися в речення, речення в оповідання, вірші та пісні. Декому з однолітків припав до душі її метод спілкування і вони почали підтримувати її. З великою пересторогою до цього приєднувалось і старше покоління. Згодом вже всі оточуючі спілкувались між собою виключно словами. Так народилась мова. У кожного народу своя, рідна…
Мова моєї Батьківщини – українська! Що спадає мені на думку, коли мене запитують : «Що для тебе рідна мова?» Я уявляю маленьку, знедолену, скривджену дівчинку, якої всі цурались, але яка мала в собі сили здолати всі негаразди, вистояти всупереч всьому, щоб потім розквітнути всіма барвами світу.
2022-02-26 22:09:52
5
3