Імення мені Карма
По землі янгол блукає.
Добро усім він дарує.
Не один вік гуляє.
Він не літає...
Його крила давно зламані, та попри це свято вірить у свій злет.
Він хоче назад на небеса та цьому не бувать.
Знову своє серце відкриває та чужі лікує.
Як шкода, що з тріскотом розіб'ється.
Що ночі молиться Творцю зі слізми на очах.
Прощення благав за дурість свою.
Та знову довіряв.
Життя його не вчило, знов і знов все те саме.
Злети і падіння.
Біль та сльози.
Та вогонь надії жеврів у серденьку:
" Не всі вони такі "
А мозок стомився вже давно промовлять:
" Дурень "
Він намагався сягнути небес та щоразу падав об твердий асфальт.
Рани кровоточать, він ридає та байдуже усім.
Блякнуть почуття.
Йому все болить.
Багатьом сказав прощавай
Не все гаразд.
Він крила сам обірвав, щоб більш не вірить у дива.
Самотній одинак любові випивши болючий яд зненавидів себеж.
Він так звик до болю, що не вбачав жаху усього.
І кожен раз немов закляття промовляв:"
Винуватий лиш я один
Вина моя у доброті.
Боже, забери цей біль.
Позбав рис слабких та силу даруй. "
Вдарив дзвін.
Він лякав.
Все боліло до нестями.
Я помирав, забуваючи синії небеса.
У вогні згоріло серце.
Мені більш не боліло.
Залишилась лиш образа та ненависть.
Спогади немов туман.
Я мусів забуть.
Я мав би простить.
Та увесь біль, що пережив поверну у тисячу раз сильніш.
То ж нехай проклинають сині небеса.
Хай молять про прощення Творця.
Та я всеодно прийду.
Адже імення мені Карма.
2023-12-17 11:24:41
9
2