Руїна
Сандра Мей
Довкола мене пустота та тиші пустиня. Себе я знищив. Погляньте, від мене залишилась лиш руїна ! Душа пуста, а мета загублена. "Як ж таким ти став ?" Все завдяки вам. Я задихався посеред вас, я помирав з середини, благав та мене ніхто не рятував, то ж себе поховав... В жилах моїх тече темна рідина. Я не знаю віднині ні милосердя, ні доброти. Без жалю за вами спостерігаю. З вами граю у гру , яку веду сам. Та у ній немає переможців. Я вмиваюся кров'ю ворогів, а довкола лиш руїна... озвучка на вірш: https://youtu.be/zmVKNF0e-7k
2023-07-27 17:16:21
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Хонна
Доволі сумний і жорстокий вірш...
Відповісти
2023-07-27 17:25:42
1
Lexa T Kuro
Сильний вірш! Такий не просто написати, я знаю. 🔥👍
Відповісти
2023-07-29 12:30:34
1
Інші вірші поета
Малюнок Той ким є Імення мені Карма Музикант
Інші поети
Black Hole
@Black_Hole
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5615
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1913