Круговорот Життя
Так дістав круговорот життя.
Ти біжиш та намарне. Летиш як птах в небесах та за мить падаєш вниз. Життя- летить мов стріла. Ти дивишся в небеса та не бачиш там зірок. Світ збляк ,краски яскраві втратив. Сльози на очах, політ, земля, барви усе зів'яло і сенс втратило. А справді в чому сенс життя? Щоб просто жити? Ні! Творити добро!? Що це за дурня?
Ми живемо і творимо, та вибору наче нема. Помилку прагнемо не допустити. І цей вічний круговорот життя бентежить з толку збиває. Навіщо скажіть в клітках замикаємо самих себе. Страх- ілюзія.
Почуття- обман.
Справжнє кохання- насолода.
Правда- брехня.
Брехня-правда.
В чому сенс?
А де ж істина?
А де ж справедливість?
А їх попросту нема.
Ні, вони є у глибинах океанів, морів, озер, ставків. Вони у глушинах лісу сховані, бо місця для них нема в цьому світі.
Земля крутиться, обертається, а ми ідемо сумні й заклопотані кудись. Себе загубили у цьому буті. Будинки сірі стали для нас красою. Життя сенс втратило. Спокій покинув. Здається що ми одні. Нам це набридає і шукаєм у світі себе. Знову живемо, фарбами бу'яєм. І знову світ фарби віднайшов. Ти дивишся і серце радіє. Бо тепер ти став собою. Волю віднайшов і спокій те ж. Те що втратив, знайшов.
Живіть і себе не губіть.
2021-07-12 08:06:44
12
3