А кораблі...
А кораблі летіли за небокрай
на хвилях прозорих.
Вітрилах білих...
Сонце схід, ніч, зорі, світанок.
Дні так пролітали.
А кораблі все летіли і летіли за небокрай у незвідані края.
Шторм, блискавка, грім, пірати.
Ніщо не ставало їм на заваді.
Вони летіли
на крилах мрій.
Десь там в краях незвіданих залишались.
Але серце ,моряка, морям віддане.
Домівки покидали.
І знову летіли за небокрай у не звідані края.
Осісти для них– це не можлива річ.
Не спроможні вони без моря, пригод і дня прожити.
А кораблі все летять в далечінь.
Життя майорить.
Десь там в небесах милий твій.
Омріяний і коханий,летить ген за обрій.
Додому кораблі повертались.
І від пливали.
І ти з ними у світ новий летиш на крилах білих.
Мчать так невпинно.
А ж дух завмирає.
А кораблі все летять і летять ген за обрій...
2021-04-15 14:34:28
15
3