Повість про музиканта
В далеких краях у полі грав музикант.
В його грі було все.
А як співав то захоплювались усі.
Усі жінки від краси його гри мліли.
У місті зустрів дівчину молоду з нею він говорив до сутінків.
Вона захоплено слухала його гру.
Кожен день зустрічались й він закохався.
Та про почуття так і не сказав...
Коли бачив її то немов німів.
Він би увесь світ їй подарував.
Як би йому б вона дала шанс.
Та не сказавши про почуття свої він їх безмовно проявляв.
Одного разу повідала його мила про те що зустріла парубка гарного й з ним піде кудись...
Від цих слів серце заревіло болючо...
Він бачив їх разом, сотні раз хтів підійти й сказати я тебе кохаю та так і ненаважився...
Той незнайомець став її єдиним.
А музикант зник з її життя навік.
Від тоді не грав веселої музики.
Не грав на публіці , а йшов у яр й там про все розповість лісові...
Як кохав й відпустив...
Про серце моє розбите розкаже гра моя печальна.
Я про кохання своє розповім про нього ви почуєте у піснях моїх.
Я став ніким, пішов , відпустив та не розлюбив.
Я ще досі готовий лиш тобі весь світ подарувати ти лиш мене попроси...
2022-10-26 07:36:15
17
21