Відверта промова
або
Відвертий монолог
Їм потрібна мішень.
Ціль вибрана давно.
Так завжди було.
Не такий як всі – він інший.
Всі стріли націляні на тебе.
Пильні очі спостерігають.
Вони чекають кроку, неважливо якого : усі невірні.
Ця гра жорстока, без виграшна.
Пробуджує тисячі страхів.
Страх помилок.
Людей.
Цей світ жорстокий він не для добряків.
Про щирість промовчу та по секрету скажу:" зникла давно "
Куди не поглянь подвійні мотиви та вигода.
Ти міг подумати, що це пекло та це всього навсяго людський світ.
Не дивуйся ти так ми вже звикли.
Давий екскурсію проведу ?
Куди не поглянь усюди хаос.
Хіба це не прекрасно самі сотворили тай обвиняють, кого завгодно та лиш не себе ?
Подивись навколо: Вірюючі фанатики та гуманні Атеїсти.
Куди ж котиться світ ?
Десь там вдалі Ангели людські вмирають.
Решта ж на небесах сльози лють.
Ти лиш послухай д'яволи людей намагаються врозумити та схаменути.
Цей світ приречений.
Він потоне у крові святих.
Спершу хороші потім вже без розбору.
Всі стріли твої.
- Отже цілю буду я.
Так завжди було.
Вони не варті спасіня мого.
Я не святий, помилки робив, та що там говорить навіть грішив.
То ж скажіть чому для вас я хороший хлопчик ?
Простіть, забувся, що стріляєте, через те що не такий.
І ,можливо, ви праві – я святий.
Святість моя у доброті.
Ви праві я хороший, адже людей не зневажав ні за зовнішність, ні за віру, ні за орієнтацію.
Більшість із жартів для мене не смішні, а навіть навпаки страшні.
Та за це не суджу, окрім випадків, коли це реально токсі.
Для більшості дурний.
Та вже який є.
За це вибачатись не стану: набридло.
Так я вимирающий вид.
То ж не зволікайте, стріляйте.
Мішеню завжди був, є й буду.
І знаєте проти вас святий...
Ох, простіть випадково корону надягнув та й думку свою виголосив на загал.
За це мене знову засміють та вже якось байдуже.
2024-02-09 20:13:58
8
0