Вірші
Війна
Війна... Війна на сході України
Спіткають нас нові руїни
Спіткають нас болючі сльози
Що йдуть немов великі грози
Спіткають нас великі втрати
Та не зупинимось співати
Пісні величні українські
Щоб наші сльози материнські
Були лиш мукою для тих
Хто хоче землю загребти
У свої злі, Противні руки
Що тут плетуться як зміюки
По нашій ненці-Україні
По нашій милостивій ниві.
Не дам загинуть Батьківщині!
Та хоч були ми замалими
Ми мали в серці дух країни
В якій живемо, народились,
В якій на світ оцей з'явились
Пісні могутніші за все,
Які народ віки несе
В своїх серцях та душах своїх
У небесах нічних безкраїх
У зорях світлих, незліченних
В полях та нивах величенних.
Та хоч були тоді ми замалими
Стали ми синами України
Справжніми синами за народним духом
Станем ми для неньки її ніжним другом
І підемо схід ми мужньо боронити
Від ворога, від деспота краї наші звільнити
2
0
501
Чи пам'ятаєш?
Чи пам'ятаєш ти той погляд?
Що змінив ураз світогляд,
Що в душі твоїй відбився,
І назавжди залишився
Міцним і щирим тим коханням
Що не завершиться стражданням?
А пам'ятаєш, як були примхливі,
З огнем в очах, сором'язливі?
А пам'ятаєш перший поцілунок
В душі моїй він, мов малюнок
Мов чудо ясне, що завжди
Кричить мені : "ти лиш прийди"
Чи пам'ятаєш перше ти :"прощай"?
Що викликало лиш відчай?
Чи пам'ятаєш наше перше фото
І як каталися на мото?
А пам'ятаєш перше смс
Що викликало інтерес?
А пам'ятаєш ти альтанку
В якій були ми до світанку?
Чи пам'ятаєш ті обійми
Що викликали лише війни
У наших втомлених серцях
Що бились разом у місцях
Де виникло кохання
І нестримне враз бажання
Бажання жити і співати
І тебе не відпускати.
1
0
402
