Війна

SecretWriter

Війна... Війна на сході України Спіткають нас нові руїни Спіткають нас болючі сльози Що йдуть немов великі грози Спіткають нас великі втрати Та не зупинимось співати Пісні величні українські Щоб наші сльози материнські Були лиш мукою для тих Хто хоче землю загребти У свої злі, Противні руки Що тут плетуться як зміюки По нашій ненці-Україні По нашій милостивій ниві. Не дам загинуть Батьківщині! Та хоч були ми замалими Ми мали в серці дух країни В якій живемо, народились, В якій на світ оцей з'явились Пісні могутніші за все, Які народ віки несе В своїх серцях та душах своїх У небесах нічних безкраїх У зорях світлих, незліченних В полях та нивах величенних. Та хоч були тоді ми замалими Стали ми синами України Справжніми синами за народним духом Станем ми для неньки її ніжним другом І підемо схід ми мужньо боронити Від ворога, від деспота краї наші звільнити

2019-01-22 13:37:23

2

0

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

3578

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

83

2

3669