Війна

SecretWriter

Війна... Війна на сході України Спіткають нас нові руїни Спіткають нас болючі сльози Що йдуть немов великі грози Спіткають нас великі втрати Та не зупинимось співати Пісні величні українські Щоб наші сльози материнські Були лиш мукою для тих Хто хоче землю загребти У свої злі, Противні руки Що тут плетуться як зміюки По нашій ненці-Україні По нашій милостивій ниві. Не дам загинуть Батьківщині! Та хоч були ми замалими Ми мали в серці дух країни В якій живемо, народились, В якій на світ оцей з'явились Пісні могутніші за все, Які народ віки несе В своїх серцях та душах своїх У небесах нічних безкраїх У зорях світлих, незліченних В полях та нивах величенних. Та хоч були тоді ми замалими Стали ми синами України Справжніми синами за народним духом Станем ми для неньки її ніжним другом І підемо схід ми мужньо боронити Від ворога, від деспота краї наші звільнити

2019-01-22 13:37:23

2

0

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5875

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

3092